Чудотворна ікона Пісідійської Божої Матері — стародавня візантійська ікона, яка раніше шанувалася в Созополі Пісідійському (близько сучасного міста Улуборлу, Туреччина), де вона стала відома у VI ст.
У другій половині VI століття пресвітер Євстафій, сучасник і біограф святителя Євтихія, Патріарха Константинопольського, повідомив про чудо, яке відбулося за гарячою молитвою святого Патріарха. В однієї подружньої пари з міста Амасія (неподалік міста Улуборлу, Туреччина) народжувалися мертві діти. Це дуже засмутило подружжя і одного разу, сумуючи про нещастя, вони звернулися за порадою до патріарха Євтихія. Святий Євтихій помолився і помазав подружжя святою олією від Хреста Господнього та від святої ікони Божої Матері і сказав: «В Ім’я Господа нашого Ісуса Христа, назвіть дитину Петром, і вона буде жива». Незабаром у пари народився син, його назвали Петром, потім народився другий син, названий Іваном, і обидва вони виросли здоровими та сильними. Жителі міста, дізнавшись про це диво, прославили Бога.
Близько 600 року Еласипп, учень Феодора Сікеота, став свідком мироточіння від ікони Пісидійської Матері Божої. Він свідчив, що на власні очі бачив, як по полум’яній молитві святого Феодора з ікони вилився струмінь масла і зволожив очі того, хто молився.
У VIII ст. святитель Герман, Патріарх Константинопольський, у листі до Фоми, єпископа Клавдіопольського, писав: «Через різні ікони Бог творив чудеса, про які багато хто охоче розповідає. Наприклад, Він дав зцілення хворим, яке ми випробували. Найпрекрасніше те, проти чого не можна знайти жодних заперечень чи сумнівів, що ікона Пренепорочної Богородиці, що у Созополі Пісідійському, витікає з долоні струмінь мира. Багато хто свідчить про це чудо». Це свідчення Патріарха Германа було підтверджено Сьомим Вселенським Собором, коли його було прочитано як аргумент проти іконоборців.
Список цієї стародавньої візантійської чудотворної ікони було знайдено у Росії. Він належав черниці Марті, уродженій Ксенії Шестової, матері царя Михайла Феодоровича, першого Романова. Після її смерті список був поміщений в Новоспаському монастирі.
З цього списку, що зберігся в Росії, покійний митрополит Пісідійський Сотирій замовив копію для новозбудованої церкви в Махмутларі-Аланьї, яка носить її ім’я і де вона вшановується нині віруючими і урочисто святкується щороку 3 вересня.