ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХИЄПИСКОП
КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ – НОВОГО РИМА
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД БОГА
***
«Возбранній Воєводі, Твоє Місто, за те, що Ти визволила його від лих, гімни перемоги і подяки приписує Тобі, Богородице!»
Цього року виповнюється тисяча чотириста років відтоді, як кондак на честь Пресвятої Богородиці, відомий сьогодні в усьому світі як «Акафист», оспівується в церкві, коли всі вірні встають. Це хвалебний і похвальний вірш, що історично й богословськи, з неповторним багатством краси, вказує на Втілену Божественну Ікономію та на унікальний внесок Пречистої Божої Матері.
Вірні, що моляться цим кондаком, побожно витають Пресвяту Богородицю послідовними повтореннями першого звернення Архангела Гавриїла до Благодатної, благовісника благодати й радости: слова «Радуйся», через яке відкривається «вічна таємниця» і формується «нашого спасіння главизна». У цьому гімні повторення «Радуйся» сто сорок чотири рази Преблагословенній Діві явно має таємне значення. Воно відноситься до ста сорока чотирьох тисяч чистих святих Одкровення, тих, хто співають «нову пісню» перед Престолом Бога і «йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов». Народ Божий, очищений за етосом і доктриною, відданий до кінця Воплоченому Слову Божому і нерозривно з Ним з’єднаний, славить спасительну Божественну Ікономію й водночас витає Преславну піснями хвали – Матір Господа і Матір Церкви, а також її могутній покров над благочестивою її паствою!
Вступ кондака, його преамбула (проімій), спочатку мав вигляд «Повеління таємно прийнявши розумно…», що стосується виключно Благовіщення Богородиці, бо очевидно, що весь гімн належить до цього великого свята, для якого і донині все послідування «Вітань» (Херетизмів) є прекрасним вінцем передсвяття і посвяття. З часом було встановлено новий вступний гімн «Возбранній Воєводі», щоб висловити вдячну подяку народу Тій, «Ким звершуються перемоги» і «Ким переможено ворогів».
Порятунок Міста і всієї імперії від страшної ворожої навали аварів і персів, під час відсутности імператора Іраклія та його війська, які тривалий час боролися за повернення Чесного Хреста Христового, справедливо приписувався могутньому захистові й допомозі Пресвятої Богородиці, Якій засновник – Рівноапостольний Імператор Костянтин Великий – благоговійно присвятив Новий Рим. Богородиця, прийнявши від серця невпинну й болісну молитву духовенства і народу, не лише зміцнила дух нечисленних захисників, а й учинила велике чудо: повне знищення флоту, що облягав, бурхливими вітрами, після чого вороги безладно втекли, і так Місто було врятоване. Тому гідно, «звільнившись від бід», Місто Богородиці присвятило пісні перемоги Пресвятій Діві, яку відтоді називало своєю «Возбранною Воєводою», і як до такої знову й знову зверталося протягом усієї історії християнського роду, що коливався, отримуючи щоразу насолоду її любови та її могутнього покрову.
Історична Влахернська церква, де за давньою традицією відбувалося щотижневе бдіння на честь Матері Божої, часто й за імператорської присутности, в ніч на 7 серпня 626 року, прийняла натовпи врятованих богобоязливих людей, які у великому хвилюванні та зі сльозами вдячности «віддавали Їй поклоніння» і співали кондак з новим проімієм – як належну подяку й вдячну хвалу Богу і Тій, Хто згідно зі словами святого Андрія Критського, «посідає друге місце після Тройці» – Визволительці і Покрову Міста і всієї держави.
Відтоді «Акафист», цей блискучий шедевр церковної поезії, незрівнянна пам’ятка грецької мови та найвитонченіший витвір мистецтва богонатхненного богослов’я, став найпопулярнішим гімном нашого літургійного життя, найсолодшим натхненням християн. Його перекладено багатьма мовами. Архиєреї та священники співають його з покаянням. Ченці читають його щодня, а вірні – багато разів протягом року. Богослови аналізують його високі доктринальні злети. Філологи та письменники занурюються у прекрасні глибини його виразної елегантности та поетичної величі. Його яскраві ліричні вислови надихають поетів і художників. Іконописці зображують чудові сцени з його багатого змісту. Майстри церковної музики зодягають його у складні духовні твори. Але «Акафист» завжди залишається насамперед богоугодною молитвою Церкви — голосом побожного християнського серця! Водночас славослов’я і подяка, і молитва, і благання до Того, Хто «заради нас людей і заради нашого спасіння зійшов із небес, і втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною»; і водночас звернення до Тої, Яка має материнську відвагу перед Богом і Яка різноманітно й повсякчас рясно уділяє Свою могутню допомогу й захист благочестивому родові православних.
Акафист закликає кожного віруючого до пильности, залишатися чесним і слухняним, у смиренні та молитві, перед великими викликами нашого віку, у ці тяжкі дні численних потрясінь і воєн, через які проходить людство. Молімося ревно, щоб Мати «Миру Божого», спонукана молитовним проголошенням Свого «Акафиста» всіма вірними у покаянні та благоговінні, могла знову діяти як «Возбранна Воєвода» усіх скривджених і тих, хто в небезпеці, і як могутня Покровителька дітей Церкви в усьому світі, даруючи людському родові правдивий мир свого Сина – той мир, «що перевершує всякий розум».
У році спасіння 2026, місяця березня, в 27-ий день
Індикт III
+ Константинопольський Варфоломій, молитвенник у Христі
+ Халкидонський Еммануїл, молитвенник у Христі
+ Карпатський і Касоський Амвросій, молитвенник у Христі
+ Мілетський Апостол, молитвенник у Христі
+ Пріконнесський Йосиф, молитвенник у Христі
+ Філадельфійський Мелітон, молитвенник у Христі
+ Колонійський Афанасій, молитвенник у Христі
+ Іконійський Феолепт, молитвенник у Христі
+ Буенос-Айреський Йосиф, молитвенник у Христі
+ Шведський і всієї Скандинавії Клеопа, молитвенник у Христі
+ Імвросський і Тенедоський Кирило, молитвенник у Христі
+ Денверський Костянтин, молитвенник у Христі
+ Анкірський Григорій, молитвенник у Христі
