Розташована приблизно за 20 км від Аланії, на вершині пагорба, на висоті 400 метрів над рівнем моря, Сієдра в давнину розташовувалась на перетині Памфілії та Кілікії і в якийсь момент також входила до Ісаврії. Клавдій Птолемей згадує Сієдру як одне з прибережних міст, що належать провінції Памфілії, стверджуючи, що гориста Кілікія починалася від Сієдри, а Стефан Візантійський (VI століття) включає Сієдру до свого списку міст Ісаврії.
Сієдра була заснована в IX столітті до Христа і занедбана у XIII столітті н.е. Християнство дуже рано поширилося у Памфілії завдяки проповідям святих апостолів Павла та Варнави, і Сієдра стала єпископською кафедрою. Єпископ Сієдри Нестор брав участь у першому вселенському соборі в Нікеї (325 р.).
Після цього собору місто сильно постраждав від єресі пневматомахів (духоборців), також відомих як македоніанці, які заперечували божественність Святого Духа. Можливо, єпископ Сієдри та митрополит Сіде в Памфілії співчували пневматомахам, і можливо, з цієї причини Матідій, Тарсін, Неон та Нумеріан – пресвітери Церкви у Сієдрі; а також Паладій – монах, що жив у тому ж місті, вирішили написати святому Єпифанію Кіпрському – єпископу довколишнього острова, що знаходиться навпроти, з проханням «ясніше викласти вчення віри про Святу Трійцю» і «накреслити писання до [їх] Церкви і через найширше пояснення викласти праву і здорову віру, щоб і найпростіші і ще ті, хто вагається у вірі, могли бути затверджені священними писаннями». У відповідь на їх запит останній написав свою працю Анкорат (Слово якірне) як лист у відповідь пресвітерам Сієдри, «що ревнували благою ревністю і обрали собі блаженне і превелике життя в православній вірі і досконалій згоді з Церквою».
На Четвертому Вселенському соборі в Халкидоні (451 р.) Сієдра була представлена єпископом Гаєм. Місто пережило період процвітання, що розпочався у другій половині IV століття та у V столітті, протягом якого було збудовано кілька церков. У 691-692 роках єпископ Сієдри Георгій був присутній у Константинополі на Трульському Соборі, який іноді називався п’ято-шостим собором. Єпархія Сієдри фігурує як дев’ята у списках єпархій митрополії Сіде Памфілійської, які згадують її до XII ст.
Деякі мандрівники, які відвідали міста Памфілії та Кілікії, зупинялися в Сієдрі у XVIII і XIX століттях і надали інформацію про її місцезнаходження, наприклад, Бофор у 1817 році або Баркер у 1853 році. У 1891-1892 роках Хебердей і Вільгельм досліджували кілька написів, які стосуються цього важливого портового міста. В 1939 Е. Хонігманн, який працював над списками єпископів на Нікейському і Халкидонському вселенських соборах, згадав єпископів Сієдри.
У період з 1994 по 1999 рік під керівництвом Аланійського археологічного музею в місті проводилися розкопки, особлива увага приділялася колонадній вулиці. Через 20 років після перших розкопок у Сієдрі, у 2019 році розкопки відновилися з дозволу Головного управління культурної спадщини та музеїв Міністерства культури і туризму Турецької Республіки та продовжуються досі під керівництвом доцента доктора Х. Ертуга Ергюрера з Аланійського університету імені Алааддіна Кейкубата. В результаті було виявлено кілька церков, а також печерній баптистерій з фрескою, що зображує святого апостола Павла, що ймовірно датується V-VII століттями. Дослідження продовжуються інтенсивно, щоб дозволити каменям «говорити» і дозволити нам краще дізнатися та зрозуміти історію цього важливого церковного центру нашої Священної Митрополії.
