Прийом відбувся в церкві Святого Алипія в Анталії, де прочани прикладалися святим іконам. Потім Його Високопреосвященство провів теплу бесіду з членами групи, після чого всім присутнім у митрополії було запропоновано частування.

Зустріч пройшла в атмосфері духовної радості, хвилювання та любові, наголошуючи на нерозривних зв’язках греків з їхньою батьківщиною, Пісідією. Потім група паломників продовжила свій шлях до історичних та родових місць Спарти Пісідійської.

The post Теплий прийом спартанських паломників митрополитом Пісідійським Іовом у церкві Святого Алипія appeared first on Pisidia.

Першого дня свого візиту Його Високопреосвященство вирушив до Святого монастиря Ксенофонта. Він благоговійно прикладався святим мощам та шанованим іконам монастиря та відвідав собор монастиря, взявши участь у богослужіннях. Йому пощастило зустрітися і поговорити з Його Високопреподобієм ігуменом Святого монастиря, старцем Олексієм, отримавши духовну користь від його мудрості та досвіду, здобутих на Афоні.

Наступного дня Його Високопреосвященство вирушив у Святий Великий монастир Ватопед. Там він очолив Божественну літургію і співслужив разом із Його Високопреподобієм ігуменом монастиря старцем Єфремом у свято святих славних і рівноапостольних царів Костянтина та Єлени за старим календарем. Йому випала честь вести духовну бесіду зі старцем Єфремом, черпаючи з його досвіду на горі Афон повчання.

Паломницька поїздка завершилася у теплій атмосфері, і митрополит Пісідійський Іов подякував Високопреподобним ігуменам святих монастирів Ксенофонта та Ватопеда за теплий прийом та гостинність.

The post Паломницький візит митрополита Пісідійського Іова на Афон appeared first on Pisidia.

До складу делегації Вселенського Патріархату увійшли Високопреосвященні митрополити Бельгії Афінагор (співголова Міжнародної комісії богословського діалогу між Православною Церквою та Англіканською спільнотою), Пісідійський Іов та Силиврійський Максим, а також Його Високопреподобіє диякон Євлогій Цаца, співсекретар по діалогу.

Англіканськуспільноту представляли Преосвященніший єпископ Майкл Льюїс (співголова Міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною Церквою та Англіканською спільнотою), Преосвященніший єпископ Марк Стрендж, Предстоятель Єпископальної Церкви Шотландії, Канонік доктор Крістофер Уеллс, директор Відділу за єдність, віру та порядок, та Його Преподобіє Ніл Вігерс, відповідальний за єдність, віру та порядок.

Усіх учасників переговорів було прийнято на аудієнції Всесвятішим Вселенським Патріархом Варфоломієм, який тепло вітав членів двох делегацій і закликав до продовження їхньої спільної роботи. Обидві делегації провели предметне обговорення питань, що становлять спільний інтерес і занепокоєння, та представили пріоритети та життя кожної церковної традиції.

Ці переговори проводяться протягом багатьох років, щороку поперемінно на Фанарі та у Великій Британії, без конкретного порядку денного, з метою зміцнення взаємної довіри та розуміння між двома церковними традиціями.

The post Митрополит Пісідійський Іов взяв участь у неформальних переговорах між Вселенським Патріархатом та Англіканською спільнотою appeared first on Pisidia.

Метою консультації, яка зібрала православних членів Комісії, православних богословів з Європи, а також викладачів та студентів місцевого факультету, було зміцнення внеску православного богослов’я до поточної роботи Комісії.

15 травня керівництво, співробітники та члени Комісії продовжили свою програму в Бухаресті, де їх прийняв у Патріаршому палаці Його Високопреосвященство митрополит Тирговиський Ніфон, який привітав учасників від імені Його Блаженства Патріарха Румунського Даниїла. Делегація також провела зустріч на факультеті православного богослов’я імені Патріарха Юстиніяна, де викладачі, студенти та аспіранти ознайомилися з історією Віри та Порядку та сучасними методами її вивчення.

Заснована у 1927 році як богословський рух, комісія з Віри та Порядку є аналітичним центром Всесвітньої ради Церков та форумом, де Церкви вступають у діалог, обговорюючи, у що вірять християни (Віра) та як організована та керована Церква (Порядок).

The post Митрополит Пісідійський Іов на Богословській консультації в Румунії appeared first on Pisidia.

The post Офіційний візит Його Високопреосвященства митрополита Пісідійського Іова до Спарти Пісідійської appeared first on Pisidia.

Вранці в церкві Святого Аліпія в Анталії була здійснена Триархієрейська Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший митрополит Пісідійський Іов, в співслужінні з Його Високопреосвященством митрополитом Селевкійським Феодором, який очолив з кафедри на передодні святкову Всенічну, та єпископом Євдокіадським Амвросієм, за участю духовенства та віруючих Митрополії.

Добре відомо, що в цьому стародавньому місті з XVIII століття існувало подвір’я монастиря Кіккос з Кіпру, де мешканці почитували чудотворний список ікони Пресвятої Богородиці монастиря Кіккос.

Перед Божественною Літургією архіпастир звершив хіротесію в читці благочестивого молодого чоловіка іранського походження, пана Єремію Ягубі, який прислуговує у парафії Анталії.

Божественне Слово проповідував Його Високопреосвященство митрополит Селевкійський Феодор, який підкреслив, що це свято — не просто календарне вшанування, а «брама, що відкривається в часі і переносить нас до Анталії минулого, в серці Малої Азії, щоб вшанувати пам’ять про чудо Пресвятої Богородиці Циккоської». І він продовжив: «Чудо в нашому житті пробуджує в нас духовну пильність. Ця пильність неминуче веде нас до звернення до останніх днів. Церква — це не організація, яка з ностальгією озирається в минуле, а громада, яка тягнеться в майбутнє, до Божого Царства». І він підкреслив, що пастирська робота «в Анталії, Аланії, Сиді і в усій Пісідійській єпархії свідчить про те, що Православ’я не боїться світу, але приймає його, щоб перетворити, доводячи, що наша віра — це неминуча П’ятидесятниця, яка говорить усіма мовами, але насамперед мовою любові».

На завершення парафія Анталії запропонував усім святковий обід у дворі митрополії.

The post Священна Пісідійська митрополія вшановує «Цікко Панагію» appeared first on Pisidia.

Увечері того ж дня президент та перша леді країни провели офіційну вечерю, на яку був запрошений Вселенський Патріарх.

Його Всесвятість, якого вранці в аеропорту Анталії привітав місцевий Пісідійський митрополит Іов, того ж дня повернувся до Стамбула літаком.

The post Вселенський Патріарх на відкритті Дипломатичного форуму в Анталії appeared first on Pisidia.

МИЛІСТЮ БОЖОЮ

АРХИЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ, НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ:

БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ

Чесні браття Ієрархи та благословенні чада в Господі,

Прибувши в пості, молитві та благочесті до славного й урочистого дня Святої Пасхи, ми оспівуємо та прославляємо спасительне Воскресіння Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, яке знаменує славну перемогу життя над смертю, оновлює все творіння та відкриває людині шлях обожнення благодаттю. Церква Христова зберігає пасхальний досвід у літургійному житті, у подвигах святих і мучеників віри, в есхатологічному прагненні чернецтва, у проголошенні Євангелія «до краю землі», у богослов’ї та мистецтві хвали, у доброму свідченні вірних у світі, у культурі любови та солідарности, у непохитній впевнености, що зло не має останнього слова в історії.

Воскресіння Господнє переживається як дарована Христом свобода, яка надихає, живить і зміцнює творчі сили людини, добру боротьбу за «усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе», нагадуючи всім нам, що шлях до Воскресіння нерозривно пов’язаний з Хрестом. Радість воскресіння вберегла нарід Божий від ототожнення з духом цього світу й тим самим захистила його від безплідної замкнутости та духовности, позбавленої динамізму та духу надії. Життя віруючих у Христі, розп’ятому й воскреслому за нас, людей, спростовує навіть сьогодні всі незнайомі наративи про християнську етику як «етику слабких», нібито представлену смиренням, прощенням, жертовною любов’ю, аскетизмом, Господнім словом: «Але Я кажу вам: не противтеся злому» та іншими принципами й позиціями, що належать до ядра нашої ідентичности. Немає нічого більш неправдивого, ніж такий підхід до етики християнства – «безкорисливої» жертовної любови, переплетеної з мужністю, відвагою та екзистенційною автентичністю. Пасха — це гімн цій свободі, вірі, «що чинна любов’ю», яка не є нашим власним здобутком, а благодаттю та даром згори й переживається у святих таїнствах Церкви та в «таїнстві» служіння ближньому. Дійсно, «любов до Бога жодним чином не терпить ненависти до людини».

Церква Христова — «сіль землі», «світло світу», місто, «що стоїть на горі», світильник, поставлений «на свічнику», – свідчить світові перед обличчям знаків часу про майбутню благодать і «надію, що в нас». Слово про Хрест і Воскресіння сьогодні звучить як Євангеліє миру, примирення та справедливости. Війна, ненависть і несправедливість протистоять фундаментальним християнським принципам, за втілення й утвердження яких щодня молиться та працює нарід Божий. У світлі Воскресіння ми молимося Господу за жертв воєнного насильства, за сиріт, за матерів, що оплакують дітей своїх, за всіх, хто носить у своєму тілі та душі наслідки людської жорстокости та болю. «Христос воскрес» — це заперечення та засудження насильства та страху, це заклик до мирного життя. Війна породжує страждання та смерть; Воскресіння перемагає смерть і дарує нетління.

Перед обличчям щоденних образів варварства війни Церква своїм голосом проголошує святість людської особистости — кожної конкретної людини на землі — та обов’язок абсолютної поваги до неї й закликає нас «пізнати нашу гідність, шанувати архетип, пізнати силу таїнства й того, за кого Христос помер». Воскресіння Господнє — це повернення людини до її предвічного покликання. Як «початок іншого вічного життя», воно зцілює відчужені стосунки та встановлює мир, «що перевершує всяке розуміння», який охоплює всесвітнє примирення та умиротворення.

Божим провидінням Святий і Великий Собор Православної Церкви, десяту річницю скликання якого ми вшановуємо цього року, підкреслив обов’язок Церкви «схвалювати все те, що по-справжньому служить миру (Рим. 14:19) і відкриває шлях до справедливости, братерства, справжньої свободи і взаємної любови між усіма дітьми єдиного Небесного Отця, як і між усіма народами, що складають єдину людську сім’ю».

Свята Пасха — це вся наша духовна культура, ядро нашого благочестя. Воскресіння Господнє — це також наше власне Воскресіння в цьому віці, прообраз і передчуття «спільного воскресіння людства» та оновлення всього творіння. Осяяні сяйвом обличчя Воскреслого Христа та прославляючи в псалмах, гімнах і духовних піснях пресвяте ім’я Його, Князя Миру, Того, Хто з нами «завжди до кінця віку», бажаємо вам «щасливого Воскресіння», сповненого божественних дарів протягом усього Пасхального періоду та всіх днів вашого життя, вигукуючи всесвітнє проголошення радости: «Христос воскрес! Воістину воскрес Господь!».

Фанар, Свята Пасха 2026 року

+ Варфоломій Константинопольський,

палкий молитвенник

перед Воскреслим Христом за всіх вас

The post Патріарше Послання на Святу Пасху appeared first on Pisidia.

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

«Це день, що його створив Господь; радіймо та веселімося в ньому!» (Пс. 117:24). «У день воскресіння просвітімося, люди! Пасха, Пасха Господня, бо Христос Бог перевів нас від смерти до життя, і від землі до неба, співаючи тріумфальну пісню» (Пасхальний канон, пісня 1). Дійсно, день Пасхи щороку наповнює наші серця радістю й веселістю. Але це торжество не просто випливає зі святкування якогось міфу чи минулої події, бо день воскресіння для нас є теперішньою подією, яка переносить нас у майбутнє, у блаженство вічного Царства Божого.

Воскресіння Христове описане в чотирьох Євангеліях очевидцями, апостолами, які, крім того, простежували земний шлях нашого Господа Ісуса Христа у своїх творах у світлі свого життєвого досвіду після світлого Господнього воскресіння. Таким чином, усі історичні події життя нашого Господа інтерпретовані та представлені у світлі зустрічі з воскреслим Христом – зустрічі, яка засвідчує автентичність апостольської проповіді.

Святий Павло, апостол язиків і засновник Пісідійської Церкви, також удостоївся зустріти воскреслого Христа на шляху до Дамаска (Дії 9:4). Як він пише: «Якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша» (1 Кор. 15:17). Тому воскресіння Христа — це не просто історична подія минулого, а подія, яка стосується нашого майбутнього та кінцевої мети Божого творіння. Дійсно, святий Павло стверджує: «Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес» (1 Кор. 15:13). За його словами, воскреслий Христос є главою вселенського воскресіння та підкорює всі сили зла під Свої ноги, назавжди скасовуючи смерть (1 Кор. 15:23-26, 52-57). З цієї причини наша традиційна візантійська іконографія зображує Воскресіння Христа як Його зішестя в ад і звільнення Адама і Єви, що уособлюють усе людство, від пут смерти.

І кожен з нас через своє хрещення став свідком і учасником воскресіння Христового, як пише святий Павло: «Хіба ви не знаєте, що всі ми, хто охрестився в Христа Ісуса, у смерть Його охрестилися? Тому ми й поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми могли ходити в обновленні життя» (Рим. 6:3-4). І це оновлення, яке відбувається в нас через святе таїнство хрещення, через нашу особисту участь у Пасхальній Тайні, має змінити наш спосіб життя, як закликає нас Апостол язиків: «Отже, коли ви воскресли з Христом, шукайте горнього… бо ви померли, і життя ваше сховане з Христом у Бозі… Умертвіть же все земне, що в вас: розпусту, нечистоту, пристрасті, злу пожадливість, зажерливість… відкиньте все таке: гнів, лютість, злобу, наклеп, зле слово з уст ваших» (Кол. 3:1-9).

Дійсно, воскресіння Господа вводить віруючого у вічне Царство Боже, яке є кінцевою метою нашого життя, і дозволяє нам розділити з ним трапезу Його Царства прямо зараз через святе таїнство Євхаристії. Примітно, що протягом сорока днів після свого Воскресіння воскреслий Христос з’являвся і їв зі своїми учнями, ламаючи хліб (Лк. 24:13-35; Ів. 21:1-14). Так само, Діяння Апостолів підкреслюють, що рання Церква ламала хліб, тобто здійснювала святе таїнство Євхаристії, «з радістю» (Дії 2:46), саме тому, що Воскресіння явило перемогу Бога над Його ворогами, тим самим сповіщаючи про прихід Царства Божого в історію людства.

Тому, дорогі брати і сестри, всі ми, охрещені, повинні мати в серцях ті самі почуття, що й святі апостоли Лука та Клеопа, які йшли з воскреслим Христом дорогою до Еммауса: «Хіба ж не палали наші серця в нас, коли Він розмовляв з нами в дорозі, коли пояснював нам Писання?» (Лк. 24:32). Нехай і наші серця палають радістю від присутности воскреслого Христа в нашому житті! «Прийдіть, щоб ми розділили новий плід виноградний, у божественній радости та в Царстві Христовому в славний день Воскресіння, оспівуючи Його як Бога на всі віки» (Пасхальний канон, пісня 8). Христос воскрес!

Анталія, Пасха 2026 року

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Пасхальне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова, Іпертима та екзарха Сіде й Анталії appeared first on Pisidia.

Його доповідь під назвою «Акафіст у літургійній традиції інших православних та християнських традицій» представив особливий науковий аналіз Акафіста латиною та в слов’янській традиції. Конференція завершилася з великим успіхом під благословенням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія.

The post Митрополит Пісідійський на конференції, присвяченій 1400-річчю Акафіста appeared first on Pisidia.