Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

«Це день, що його створив Господь; радіймо та веселімося в ньому!» (Пс. 117:24). «У день воскресіння просвітімося, люди! Пасха, Пасха Господня, бо Христос Бог перевів нас від смерти до життя, і від землі до неба, співаючи тріумфальну пісню» (Пасхальний канон, пісня 1). Дійсно, день Пасхи щороку наповнює наші серця радістю й веселістю. Але це торжество не просто випливає зі святкування якогось міфу чи минулої події, бо день воскресіння для нас є теперішньою подією, яка переносить нас у майбутнє, у блаженство вічного Царства Божого.

Воскресіння Христове описане в чотирьох Євангеліях очевидцями, апостолами, які, крім того, простежували земний шлях нашого Господа Ісуса Христа у своїх творах у світлі свого життєвого досвіду після світлого Господнього воскресіння. Таким чином, усі історичні події життя нашого Господа інтерпретовані та представлені у світлі зустрічі з воскреслим Христом – зустрічі, яка засвідчує автентичність апостольської проповіді.

Святий Павло, апостол язиків і засновник Пісідійської Церкви, також удостоївся зустріти воскреслого Христа на шляху до Дамаска (Дії 9:4). Як він пише: «Якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша» (1 Кор. 15:17). Тому воскресіння Христа — це не просто історична подія минулого, а подія, яка стосується нашого майбутнього та кінцевої мети Божого творіння. Дійсно, святий Павло стверджує: «Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес» (1 Кор. 15:13). За його словами, воскреслий Христос є главою вселенського воскресіння та підкорює всі сили зла під Свої ноги, назавжди скасовуючи смерть (1 Кор. 15:23-26, 52-57). З цієї причини наша традиційна візантійська іконографія зображує Воскресіння Христа як Його зішестя в ад і звільнення Адама і Єви, що уособлюють усе людство, від пут смерти.

І кожен з нас через своє хрещення став свідком і учасником воскресіння Христового, як пише святий Павло: «Хіба ви не знаєте, що всі ми, хто охрестився в Христа Ісуса, у смерть Його охрестилися? Тому ми й поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми могли ходити в обновленні життя» (Рим. 6:3-4). І це оновлення, яке відбувається в нас через святе таїнство хрещення, через нашу особисту участь у Пасхальній Тайні, має змінити наш спосіб життя, як закликає нас Апостол язиків: «Отже, коли ви воскресли з Христом, шукайте горнього… бо ви померли, і життя ваше сховане з Христом у Бозі… Умертвіть же все земне, що в вас: розпусту, нечистоту, пристрасті, злу пожадливість, зажерливість… відкиньте все таке: гнів, лютість, злобу, наклеп, зле слово з уст ваших» (Кол. 3:1-9).

Дійсно, воскресіння Господа вводить віруючого у вічне Царство Боже, яке є кінцевою метою нашого життя, і дозволяє нам розділити з ним трапезу Його Царства прямо зараз через святе таїнство Євхаристії. Примітно, що протягом сорока днів після свого Воскресіння воскреслий Христос з’являвся і їв зі своїми учнями, ламаючи хліб (Лк. 24:13-35; Ів. 21:1-14). Так само, Діяння Апостолів підкреслюють, що рання Церква ламала хліб, тобто здійснювала святе таїнство Євхаристії, «з радістю» (Дії 2:46), саме тому, що Воскресіння явило перемогу Бога над Його ворогами, тим самим сповіщаючи про прихід Царства Божого в історію людства.

Тому, дорогі брати і сестри, всі ми, охрещені, повинні мати в серцях ті самі почуття, що й святі апостоли Лука та Клеопа, які йшли з воскреслим Христом дорогою до Еммауса: «Хіба ж не палали наші серця в нас, коли Він розмовляв з нами в дорозі, коли пояснював нам Писання?» (Лк. 24:32). Нехай і наші серця палають радістю від присутности воскреслого Христа в нашому житті! «Прийдіть, щоб ми розділили новий плід виноградний, у божественній радости та в Царстві Христовому в славний день Воскресіння, оспівуючи Його як Бога на всі віки» (Пасхальний канон, пісня 8). Христос воскрес!

Анталія, Пасха 2026 року

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Пасхальне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова, Іпертима та екзарха Сіде й Анталії appeared first on Pisidia.

Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова,

Іпертима та екзарха Сіде та Анталії,

Всечесному духовенству і благочестивим вірним Священної Пісідійської Митрополії.

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

Господь знову сподобив нас святкування історичної події, яка назавжди змінила не тільки хід людської історії, а й світ: Різдва в плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Сина та Слова Божого. Події, яку святий апостол і євангелист Іван Богослов чудово резюмує в одному реченні: «І Слово плоттю стало, і оселилося серед нас» (Ів. 1:14).

Подія, яку багатьом важко збагнути, оскільки вона не піддається розумінню. Як же, власне, Трансцендентне може стати іманентним; як Вічне може стати смертним; як Творець може стати творінням? І все-таки, цілком справедливо, Церква співає цього дня: «Діва сьогодні народжує Вищого сутности і земля приносить печеру Неприступному; ангели славлять із пастухами, волхви ж мандрують із зіркою; бо заради нас народився юний Отрок, Превічний Бог.» (Кондак свята)

Справді, з давніх-давен людство, свідомо чи несвідомо, шукало в релігії чи філософії джерело тієї крихітної іскри в собі: джерело Божественного образу і подоби, яким воно було створено (Бут. 1:26). На жаль, обмеження природи не дозволяли йому подолати їх та зустрітися з Богом-Творцем. Більше того, будучи створеним, людство не могло вийти за межі творіння.

Саме тому назустріч людству приходить Сам Бог, Який стає людиною через Діву Марію та Святого Духа і перебуває серед нас. «Таємницю бачу надзвичайну і дивну: печера – небо, престол Херувимський – Діва, ясла – вмістилище, де ліг немісцевий Христос Бог, Якого ми в піснях величаємо» (Ірмос, пісня 9). Ця велика «таємниця прихована від віків і поколінь, нині ж явлена святим Його» (Кол. 1:26) дарує людству не тільки можливість пізнати Бога, але й можливість брати участь у Божественному житті, і таким чином набути повноти життя: успадкувати вічне життя. Як пише святий Іван Богослов: «Тим, які прийняли Його, дав їм владу дітьми Божими стати, тим, що вірують в ім’я Його» (Ів. 1:12).

Таким чином, ми, безумовно, святкуємо подію з минулого, але подію, яка вже вводить нас у майбутнє, у прийдешньому Царстві Божому. Справді, очікуване в майбутньому Боже Царство приходить до нас в особі Сина і Слова Божого, народженого сьогодні від Діви Марії у Вифлеємі. Завдяки цій космічній події християнство, безумовно, відрізняється від інших релігій і в певному сенсі перестає бути релігією, тому що жодна релігія ніколи не була свідком втілення Бога, і жодна не може претендувати на те, щоб забезпечити доступ до обоження людини.

Все це стало можливим завдяки народженню у плоти Господа нашого Ісуса Христа, а згодом через страждання і воскресіння у плоти Сина і Слова Божого, який започаткував новий етап в історії людства і дав людству можливість відтепер увійти до Царства Божого. Це відбувається через наше єднання з Христом під час хрещення та миропомазання, а також через причастя з Його Тілом і Кров’ю в таїнстві Євхаристії, яка підтримує наше життя у Христі.

Дорогі брати і сестри в Христі,

З цими думками я щиро вітаю вас з Різдвом Господа і Спаса нашого Ісуса Христа і закликаю вас не нехтувати цим великим даром, який нам дано: можливістю брати участь у Божественному житті. Давайте поспішимо черпати з цього джерела безсмертя! Давайте не знехтуємо даної нам можливости брати участь у богослужіннях і таїнствах Церкви і регулярно причащатимемось святих Таїн, поглиблюватимем наше пізнання Бога через вивчення Святого Письма і свідчитимемо про наше нове життя в Христі через нашу любов, наше співчуття і нашу солідарність з кожним з наших братів і сестер. Нехай благословить вінець нового року доброти Своєї (Пс. 64:12) Той, Хто заради нашого спасіння народився у Вифлеємі!

Анталія, Різдво 2025

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Різдвяне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова appeared first on Pisidia.

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

У «цей урочистий і святий день, всім суботам Цар і Господь, свято над святами і торжество із торжеств», «все наповнилося світлом: небо, і земля, і глибини підземнії». Бо в Христі, у Сині і Слові Божому, що втілилося, «було життя, і життя було Світло людям. І світло в темряві світить, і темрява Його не осягнула», як стверджує святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов (Ін. 1:4-5), який пояснює, що ті, хто приймає світло Христове і вірують у Нього, можуть стати чадами Божими через святе хрещення, яким віруючі з’єднуються з Христом.

Справді, славне Воскресіння Христа не лише висвітлює темряву нашого життя, а й перетворює наш світогляд і наше сприйняття життя. Звичайно, смерть не зникає з нашого горизонту, як хвороба не розсіюється з нашого повсякденного життя, як зло не зникає з нашого оточення. Вони залишаються як наслідок злого наміру людей, як Богослов далі пояснює у своєму Євангелії: «Світло прийшло у світ, і полюбили люди темряву більше, ніж світло, бо злими були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоб не викрилися діла його, а хто творить істину, той приходить до світла, щоб відкрились його діла, бо їх у Бозі було зроблено» (Ін. 3:19-21).

Але наш воскреслий Господь Ісус Христос, Син і Слово Боже втілене, просвіщаюче Світло Боже, перетворює життя віруючих у Нього. Це Божественне Світло виганяє темряву гріха та смерті. Тому невипадково сатана у Святому Письмі названий «князем темряви» (Еф. 6:12). Невипадково й те, що Христос був заарештований у сутінки згідно з розповіддю про Його спасительні страждання (Мк. 14; Мф. 26; Лк. 22; Ін. 18), і що, поки Він висів на хресті, темрява огорнула всю землю, як записано в Євангеліях (Мк. 15:4; 23:44). Невипадково й те, що радісне сповіщення про Його Воскресіння відбулося на світанку, вдосвіта (Мк. 16:2; Мт. 28:1; Лк. 24:1; Ін. 20:1). З цієї причини радісно співає сьогодні Церква: «Чому шукаєте серед мертвих, як людину, Того, Хто в світлі вічному перебуває?»

Блага звістка Євангелія, звістка про Воскресіння Христа, є звісткою про торжество життя над темрявою. Воскреслий Христос – це Той, Хто рятує віруючих від влади темряви. Тому засновник Пісідійської Церкви, славний Апостол Народів, святий апостол Павло, стверджує, що хрещені в Христа — «сини світла і сини дня. Ми не сини ані ночі, ані темряви» (1 Сол. 5:5), і як він стверджує в іншому місці: «ви були колись темрявою, а тепер світло в Господі: поводьтеся як діти світла!» (Еф. 5:8).

Отже, дорогі брати та сестри, давайте поводитися як діти світла! Не братимемо участі у безплідних справах темряви. Залишимо брехню, сварки та плітки. Залишимо заздрість, гордість та зневагу до інших. Залишимо марнославство, нечистоту та гедонізм. Залишимо матеріалізм та споживацтво. Краще поводитимемося як діти світла, одягнувшись у зброю світла. Будемо триматися Істини, «бо плід світла у кожній доброті, і праведності, і істині» (Еф. 5:9). Зодягнемося любов’ю. Озброїмося терпінням. Вирощуватимемо милосердя. Практикуватимемо солідарність. Застосовуватимемо прощення. І тоді світ навколо нас стане більш сяючим світлом.

«Воскресіння день, просвітімось торжеством, і один одного обіймімо. Промовмо: браття! — і тим, що ненавидять нас, простім все заради Воскресіння, і так взиваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!»

Христос воскрес!

Анталія, Пасха 2025 року

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Пасхальне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова, Іпертима та екзарха Сіде й Анталії appeared first on Pisidia.

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

Знову ми готуємось відсвяткувати Різдво у плоті Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, історичної події, яка мала космічний наслідок. «Бо Дитя народилося нам, Син даний нам» (Іс. 9:6). Згідно з Святим Письмом, церковні піснеспіви прекрасно описують цю подію:

«Що ми принесемо Тобі як подарунок, Христу, за те, що заради нас, Ти з’явився на землі, як людина? Тому, що кожна з творінь, Тобою створена, подяку Тобі приносить: ангели – спів, небо – зірку, волхви – дари, пастухи – здивування, земля – печеру, пустиня – ясли, ми же –діву-матір. Предвічний Боже, помилуй нас!»

І для нас виникає питання на цьому святі, що ми принесемо Йому? Тому що кожен день нашого життя, Христос чекає лише одного: знайти притулок і оселитися в наших серцях. Тому що справжній християнин – це той, хто веде життя з Христом і в Христі. Справжній християнин – це той, для якого Христос є центром його життя. Справжній християнин – це той, для якого Христос є справжню їжею в Таїнстві Євхаристії. Справжній християнин – це той, хто відображає любов Христа, справжню особистість тих, хто є Його учнями (Ін. 13:35).

На жаль, більше ніж через дві тисячі років, Рахиль все ще плаче за своїми дітьми і не може бути втішеною (Єр. 31:15; Мт. 2:18). Кров все ще тече на землі. Мертві, в результаті збройних конфліктів, вираховуються мільйонами, не кажучи вже про поранених та полонених. На жаль, людство залишається глухим до вигуку ангелів: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14).

Трагічна історія людства, яка продовжується до сьогодення, вчить нас, що мир важко знайти на землі. Мир – це дар від Бога. Ось чому Христос вказує своїм учням: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ» (Ін. 14:27). І тому святий апостол Павло бажає християн «благодать і миру від Бога нашого Отця та Господа Ісуса Христа» (Рим. 1:7). Оскільки це дар від Бога, Церква, збираючись для богослужіння, постійно молимося «за мир з висоти». І якщо ми опинимось у цьому розпорядженні миру, то поширюємо його навколо нас у світі і молимося за всіх, хто знаходиться в небезпеці, в труднощах, в нещасті, та поспішаємо їм допомогти. «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5: 9).

Дорогі брати і сестри в Христі,

З цими думками я сердечно вітаю вас з Різдвом Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, просячи Його дарувати нам мир з висоти та благословити новий 2025 рік!

Анталія, Різдво 2024

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Різдвяне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова, Іпертима та екзарха Сіде та Анталії appeared first on Pisidia.

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

Господь удостоїв нас ще раз пережити Його спасенні Страсті та стати свідками Його славного Воскресіння, і ми всі одним серцем і одними устами співаємо: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господеві Ісусу, Єдиному Безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємось, Христе, і святе воскресіння Твоє оспівуємо і славимо».

З року в рік ми відзначаємо світле свято Пасхи, «цей урочистий і святий день, перший із субот, цар і господь, свято над святами і торжество із торжеств». Проте наше святкування не повинно зводитися до вшанування події минулого, яку ми будь-якою ціною намагаємося зберегти в пам’яті. Ні, свято Воскресіння Христового є святкуванням вічної таємниці, бо «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13,8).

Справді, християнин, який дійсно живе у Христі від дня свого хрещення, щоденно переживає таємницю Воскресіння Христового. І його досвід Воскресіння невіддільний від таємниці Хреста, тому що Хрест і Воскресіння є двома обличчями однієї та тієї самої таємниці: «бо через Хрест прийшла радість усьому світові… бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг».

І в ці останні святі дні Бог удостоїв нас знову пережити спасительні Страсті Христа і знову почути Його останню заповідь: заповідь любові. Дійсно, в дусі ми були взяті з Його святими учнями й апостолами до Гефсиманії, і почули Його слова: «Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його» (Ів. 15,9-10). І які його заповіді? «Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив» (Ів. 15,12). «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ів. 13,35).

І в ці останні святі дні Бог сподобив нас знову бути свідками Його спадщини: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається» (Ів. 14,27). І з цієї причини: «дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з’явився Ісус, і став посередині, та й промовив до них: Мир вам!» (Ів. 20,19). І «через вісім днів… прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!» (Ів. 20,26).

Улюблені брати і сестри у Христі,

Розп’ятий і воскреслий Христос дав нам заповідь любові і залишив нам у спадок свій мир. Він наставив нас: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!» (Ів. 13,34). І Він навчав нас: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мт. 5,9). Таким чином, Він започаткував культуру ненасильства, сказавши: «Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу» (Лк. 6,29).

На жаль, багато сьогодні є «фальшивих пророків, що приходять до вас в одежі овечій, а всередині хижі вовки» (Мт. 7,15), намагаючись штучно виправдати війну, яка є найжорстокішим злочином людства, навіть збираючись підтримують ідею «священної війни», яка несумісна з вченням Христа. Чимало тих, хто сіє розкол і ненависть не тільки в світі, але навіть у Церкві, нацьковуючи один на одного, поширюючи наклепи на її членів і навіть на її кліриків і її архипастиря. Горе їм, бо, як навчає нас мудрий цар Соломон, син царя Давида: «Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає» (Прип. 13,1).

Дійсно, ті, хто сіє розбрат і розпалює насильство, служать не Христу, а дияволу та його соратникам. Але нехай нас не хвилює, бо в цей день ми «смерті святкуємо умертвлення, пекла зруйнування, іншого – вічного – життя початок». Сьогодні Христос «зруйнував пекельну силу, і воскрес, як переможець… промовивши до жінок-мироносиць: «Радуйтеся», і подав Своїм апостолам мир, а грішним – воскресіння». Нехай Він дарує нам виконувати Його заповідь любові і зберігати Його мир, щоб справді бути синами і дочками Його Царства.

Христос воскрес!

Анталія, Пасха 2024 року

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Пасхальне Послання Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова, Іпертима та екзарха Сіде та Анталії appeared first on Pisidia.

Високопреосвященнішого митрополита Пісідійського Іова,

Іпертима та екзарха Сіде та Анталії,

Всечесним ієреям, дияконам і благочестивим вірним Пісідійської Митрополії

Улюблені отці, брати і сестри у Христі,

«Цього дня Христос у Вифлеємі народжується від Діви, цього дня Безпочатковий починається і Слово втілюється. Сили небесні радіють, і земля з людьми веселиться. Волхви дари приносять, пастухи про чудо проголошують, ми ж невпинно будемо виголошувати: ‘Слава у вишніх Богові й на землі мир, між людьми благовоління!’ (Лк 2,14)» (Хвалітні стихири свята).

Рік у рік ця ангельська пісня звучить у цей благословенний день Різдва Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, нагадуючи всьому людству про благу вістку спасіння. З року в рік ця пісня приносить проблиск надії людству, що продовжує мучитися. Рік у рік ця пісня задає тон радості людським мукам і трагедіям. З року в рік Церква з радістю і урочисто святкує Різдво в плоті Сина і Слова Божого в цьому світі, наповненому війною і насильством, народження Того, хто прийшов дати нам мир, як пророк Ісая богонатхненно передбачив: «Бо хлоп’ятко нам народилося, Cина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть Йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс 9,5).

У наших богослужіннях піснописець справедливо звертається до Милосердного Господа нашого: «Ти, Бог миру і Батько милосердя, послав нам Вісника великого Твого задуму, що дарує мир. Тому, приведені до світла Богопізнання, після ночі світанок зустрічаючи, славословимо Тебе, Людинолюбче» (Канон свята, Пісня 5). Проте чи можна поставити запитання, де той мир сьогодні, який Син і Слово Боже приніс понад дві тисячі років тому?

Таємниця, яку ми святкуємо цього дня, – це таємниця примирення Бога та людства. Гріх людини зробив людство ворогом Бога. Однак втілення Сина Божого прийшло, щоб направити безодню, що відкрилася. Смерть і воскресіння Христа відновлюють стосунки людства з Богом і відновлюють мир між творінням і Творцем, глибокий і міцний мир, який ніхто не може забрати. Як каже нам Князь Миру: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» (Йо 14,27).

Син Божий втілюється, щоб принести нам вічний мир, дарувавши нам нове життя через дар Святого Духа. Якщо ми істинно приймемо цей великий дар від Бога, то наше життя обов’язково переобразиться і сповниться любов’ю, радістю, миром, терпінням, добротою, милосердям, вірністю, лагідністю та помірністю (Гал 5,22-23). Якщо ми щиро любимо Бога, якщо ми справді сповнені Його духовної радості і якщо ми справді перебуваємо у мирі з Ним, тоді наші стосунки з іншими людьми обов’язково переобразяться.

Як одного разу сказав преп. Серафим Саровський, «стяжай дух мирний, і тоді тисячі душ врятуються біля тебе». Справжній християнин не може схвалити будь-яке насильство чи зловживання будь-якої істоти. Справжні християни повинні однозначно засуджувати будь-яке насильство. Справжні християни повинні завжди захищати вразливих, запобігати насильству та сприяти миру між людьми та між народами. Бо мир – це відновлення творіння у його істинній формі, який Бог створив його у Своїй вічній раді. Мир – це сама присутність Бога серед нас.

З цими думками щиро вітаю вас зі святами явлення Господа на землі, просячи Його наповнити нас Своєю безумовною та безмежною любов’ю та миром.

Анталія, Різдво 2023

+ Іов, митрополит Пісідійський

The post Різдвяне Послання appeared first on Pisidia.